І.1. Із чого починати?
Централізованим системам водопостачання властиве поєднання в єдиному технологічному циклі таких елементів:
- джерело (джерела) водопостачання із зонами санітарної охорони;
-
водозабірні та водоочисні споруди;
-
насосні станції;
-
запасні та регулюючі ємності;
-
зовнішні водопровідні мережі (розподільчі мережі);
-
вводи в будинки або водорозбірні колонки.
-
– підземний водозабір;
-
– резервуар;
-
– насосна станція II підйому;
-
– водонапірна башта;
-
– свердловина виробничої зони;
-
– водонапірна башта виробничої зони;
-
– пожежні гідранти*
Рис. 1. Система водопостачання села (приклад)
Найчастіше в українських селах трапляються системи типу «свердловина – башта – мережа». Здебільшого це лише одне джерело і мережа. Інколи буває і кілька груп елементів «башта – мережа», незалежних одна від одної. Трапляються також випадки закільцювання мереж, коли таким чином поєднуються дві або більше незалежних груп в одну.
Наслідки використання того чи іншого типу систем різні. Мережі, що засновані на одному джерелі, зазвичай можуть охопити лише обмежену кількість споживачів; зважаючи на діаметр труб, мережі фактично неможливо розширити без істотної реконструкції. Однак у таких систем краща порівняно з об’єднаними системами придатність до ремонту, оскільки окремі групи «башта – мережа» можуть зупинятися для профілактичних або ремонтних робіт, тим часом як інші частини системи водопостачання населеного пункту працюють. Проте у цьому ховається і ризик: при потребі ремонту на джерелі без води будуть усі споживачі у межах цієї групи. З’єднані в одну кілька незалежних систем водопостачання або ж одна велика (наприклад, на усе село) мережа забезпечують більш стабільне водопостачання, проте вартість будівництва таких систем чи мережі буде однозначно вищою. При необхідності проведення ремонтних робіт на одному із джерел (якщо їх кілька), вода в систему може подаватися з інших, що не призведе до зупинення постачання водою навіть частини села.
Практика свідчить, що для створення сільських систем водопостачання важливими є такі критерії:
-
низька вартість будівництва (невеликі капітальні вкладення);
-
проста експлуатація та процедура обслуговування;
-
низьке споживання електроенергії;
-
надійність і ефективність незалежно від витрат і якості води.
З урахуванням наведених вище даних, починаючи планувати створення системи централізованого водопостачання села як технічного об’єкта, необхідно отримати відповіді на такі запитання:
1. Чи є в наявності джерело питного водопостачання, чи достатньо буде в ньому води для постачання усім споживачам?Відповіді шукайте у розділах I.2-I.3.
2. Чи є вода у джерелі належної якості, й чи не потребуватиме система спеціальних заходів для очистки та знезараження? Відповіді шукайте у розділах І.4, І.9.
3. Як конструктивно буде виглядати майбутня система водопостачання? Відповіді шукайте у розділах I.5-I.14.
Далі →