І.5. Джерела водопостачання та водозабірні споруди

Вибір джерела – найважливіше завдання при проектуванні системи водопостачання, оскільки вибір впливає на характер самої системи, технологічну схему і склад водопровідних споруд, а отже будівельну й експлуатаційну вартість водопровідного комплексу
Обираючи джерело централізованого господарського-питного водопроводу, потрібно спиратися на висновки територіальних геологічних управлінь, органів, що регулюють використання і відповідають за охорону вод, санітарно-епідеміологічної служби, органів охорони навколишнього середовища та органів Держрибнагляду (для поверхневих водозаборів), беручи до уваги ділянки водоймища, важливі з погляду рибного господарства.
Зазвичай перевагу віддають підземним водам – артезіанським, джерельним, підрусловим. Виходячи з мети цього Посібника, розглянемо лише варіанти щодо підземних джерел.
Експлуатаційні запаси підземних вод має підтвердити орган територіального геологічного управління. При цьому відмова зазначеного органу щодо підтвердження використання підземних вод через незадовільну їх якість та недостатні експлуатаційні запаси має бути обґрунтована.
Можливість використання підземних вод для водопостачання підлягає погодженню з органами санітарно-епідеміологічної служби та інспекцією з використання та охорони вод.
Для забору підземних вод залежно від місцевих гідрогеологічних, топографічних та інших умов можуть бути використані такі водозабірні споруди.

Водозабірні свердловини (трубчасті колодязі) 

Умови спорудження: Водоносні горизонти залягають на глибині понад 10 м 
Переваги/Недоліки:
  • Висока якість води
  • Високі дебіти
  • Висока вартість буріння та улаштування свердловини
  • Більша вартість подальших експлуатаційних витрат (залежить від глибини свердловини)

  • 1 – глибинний насос;
  • 2 – водопідйомна труба;
  • 3 – герметичний оголовок;
  • 4 – засувка;
  • 5 – манометр;
  • 6 – щит управління;
  • 7 – зворотний клапан


Рис. 2. Конструкція свердловини

Шахтні колодязі

Умови спорудження: Водоносні горизонти залягають на глибині вище ніж 10 м (верховодка)
Переваги/Недоліки:
  • Низька якість води
  • Малі дебіти
  • Порівняно невисока вартість улаштування
  • Використовують для місцевих (локальних) систем водопостачання
  • 1 – занурювальний насос;
  • 2 – надходження води;
  • 3 – зворотний фільтр;
  • 4 – бетонні кільця;
  • 5 – глиняний замок;
  • 6 – відмостка;
  • 7 – оголовок;
  • 8 – вентиляційний стояк;
  • 9 – кришка;
  • 10 – запірна засувка;
  • 11 – відвідний трубопровід


Рис. 3. Конструкція шахтного колодязя

Каптажі джерел

Умови спорудження: Наявність джерела підземних вод, що виходять на земну поверхню
Переваги/Недоліки:
  • Висока якість води
  • Дебіти невисокі
  • Невисока вартість улаштування
  • Використовують для місцевих (локальних) систем водопостачання

  • 1 – надходження води;
  • 2 – зворотний фільтр;
  • 3 – бетонні кільця;
  • 4 – глиняний замок;
  • 5 – оголовок камери;
  • 6 – вентиляційний стояк;
  • 7 – кришка;
  • 8 – водоприймальний оголовок;
  • 9 – запірна засувка;
  • 10 – відвідний трубопровід;
  • 11 – переливний трубопровід


Рис. 4. Улаштування каптажної камери


Нижче наведемо деякі рекомендації щодо улаштування свердловин. Саме свердловини як джерела мають найбільше застосування на практиці. І сільські громади часто не володіють знаннями й інформацією, як саме ці водозабірні споруди мають улаштовуватися.

Розміщення устя свердловини: загальні положення
Залежно від місцевих умов та певного типу устаткування устя свердловини варто розташовувати двома способами:
у підземній камері – якщо сухі ґрунти й низький рівень ґрунтових вод;
у наземному павільйоні – у вологих ґрунтах.

За формою споруди і будівлі можуть бути квадратними, прямокутними і круглими. Габарити підземних камер або павільйонів водозабірних свердловин варто визначати з урахуванням можливого розміщення електротехнічного, контрольно-вимірювального обладнання, а також запірно-регулюючої арматури та іншого обладнання.

Підземні камери

При такому способі розміщення будують заглиблений (Рис. 5) або напівзаглиблений колодязь (підземна камера) (Рис. 6).

Рис. 5. Приклад заглибленого колодязя для розміщення устя свердловини

Рис. 6. Приклад напівзаглибленого (з обвалуванням) колодязя для розміщення устя свердловини

Стіни підземних камер можуть бути виконані з уніфікованих збірних залізобетонних кілець, із монолітного бетону або цегли. Днище (фундаменти під камеру) монолітне, залізобетонне, перекриття – залізобетонні плити. На гирлі свердловини монтується герметичний оголовок.
← Назад    Далі →