ІІ.1.7. Виготовлення проектно-кошторисної документації 

ІІ.1.7.1. Загальні положення

Організація будівництва має забезпечувати спрямованість усіх організаційних, технічних і технологічних рішень на досягнення кінцевого результату – введення в дію об’єкта належної якості та протягом встановленого терміну.

Будівництво будь-якого об’єкта (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт) можна починати тільки на підставі попередньо виготовленої, узгодженої та затвердженої проектно-кошторисної документації, а також рішень щодо організації будівництва та технології виконання робіт.

Проектні роботи – роботи, пов’язані зі здійсненням інженерних вишукувань та створення проектної документації для об’єктів будівництва.

Право на розроблення ПКД або її окремих розділів надають юридичним та фізичним особам – суб’єктам господарської діяльності незалежно від форм власності, які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з законодавством або кваліфікаційний сертифікат архітектора. Проектування здійснюється відповідно до вимог, установлених державними будівельними нормами, зокрема, ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»

ІІ.1.7.2. Категорія складності та клас наслідків (відповідальності)

Важливо зазначити, що на порядок проектування, склад ПКД та її оформлення впливають категорія складності об’єкта будівництва та клас наслідків (відповідальності).

Категорія складності об’єкта будівництва та клас наслідків (відповідальності) визначаються замовником будівництва та проектувальником на підставі таких документів: 

•ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ»; 

•ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»; 

•ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва». 

Категорію складності використовують для визначення стадійності проектування, обов’язковості проведення експертизи проектної документації, дозвільних процедур та розраховують під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. Рішенням Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.06.2011 р. №59 схвалено «Настанову щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об’єктів будівництва до категорій складності для подальшого проектування і експертизи». 

Існує п’ять категорій складності. 

Так, наприклад, з урахуванням відповідних класів наслідків: 

•об’єкти водопроводу і каналізації при кількості населення, що обслуговується цією системою водопроводу, до 10 тис. осіб – відповідають III категорії складності; 

•об’єкти водопроводу і каналізації при кількості населення, що обслуговується цією системою водопроводу, понад 10 тис. осіб – відповідають IV категорії складності. Такі самі підходи до визначення категорії складності підтверджено в останніх змінах до ДСТУ Б В.1.2-16:2013. 

Згідно з цими змінами у перелік об’єктів будівництва, які можуть бути віднесені до ІV-V категорії складності, входять: 

•очисні споруди продуктивністю понад 10000 м3 за добу; 

•мережі водопроводу та водовідведення діаметром понад 1000 міліметрів; 

•водозабори поверхневих та підземних вод для систем централізованого водопостачання населених пунктів із кількістю населення 10 тис. осіб і більше. Клас наслідків (відповідальності) будівлі, будинку, споруди, лінійного об’єкта інженерно-транспортної інфраструктури та категорію складності об’єкта будівництва зазначають у завданні на проектування.

ІІ.1.7.3. Порядок проектування

Порядок проектування об’єктів здійснюється замовниками у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. №3038-VI.

Варто зазначити, що цей закон істотно спрощує процес підготування містобудівної документації і її узгодження. Розширено перелік будівельних об’єктів, для проектування яких не потрібно отримувати містобудівні умови й обмеження. Зокрема, до числа таких об’єктів додано заклади громадського харчування (площею до 200 м2), реконструкцію офісних та торгових приміщень, заміну лінійних споруд, реставрацію фасадів житлових і нежитлових будівель, спорудження газопроводів низького і середнього тиску і т. ін. 

Уперше за всю історію будівництва в Україні закладено основи «єдиного вікна» – перевірка проектів на дотримання вимог з енергозбереження, охорони праці, екології, пожежної безпеки і багато іншого буде здійснюватися однією організацією. Спеціалізовані органи (СЕС, МНС, екологічна інспекція та ін.) будуть залучатися (при необхідності) до експертизи лише особливо складних об’єктів. Революційними можна вважати зміни у ліцензуванні будівельних робіт – тепер за ступінь дотримання містобудівних норм буде відповідати не контролюючий орган, а виконавець. Закон створює умови для поступового переходу від ліцензування будівельної діяльності до сертифікації виконавців окремих видів робіт. Істотно спрощено можливість виконання будівельних робіт на простих об’єктах (I-III категорій складності). Такі роботи не потребують дозволу, а їх узгодження отримують шляхом повідомлення або надання декларації. 

Законом (стаття 26) встановлено таку послідовність у проектуванні: 

•отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 

•розроблення проектної документації та проведення, у необхідних випадках, експертизи; 

•затвердження проектної документації. 

Основними складниками вихідних даних є: 

•містобудівні умови та обмеження;

•завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об’єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов. 

Проектувальник і замовник визначають клас наслідків об’єкта та категорію його складності, на підставі яких встановлюють кількість стадій проектування, визначають виконавця авторського нагляду. 

Вихідні дані є чинними до завершення будівництва об’єкта. Зміни до вихідних даних можуть бути внесені тільки за згодою замовника.

ІІ.1.7.4. Експертиза та затвердження ПКД

Експертиза ПКД здійснюється в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Експертиза ПКД має відповідати вимогам ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 «Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво». 

Обов’язковою зберігається експертиза для об’єктів ІV-V категорій складності (об’єктів, які мають підвищену технологічну складність, небезпеку або ризик), що в цілому є цілком обґрунтованим. Термін проведення експертизи для таких об’єктів – до 30 днів. 

Щодо об’єктів І-ІІІ категорій складності (до яких належить переважна більшість об’єктів сільського питного водопостачання), то експертизі підлягає лише кошторисна частина ПКД. Для таких об’єктів термін проведення експертизи не має перевищувати 15 днів. 

Експертизу проектів будівництва об’єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснює експертна організація державної форми власності. 

Затвердження проектної документації на будівництво об’єктів, які споруджують із залученням державних коштів, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Результатом проведення експертизи ПКД є Експертний звіт установленого зразка.

← Назад    Далі →