ІІ.1.4. Попереднє оцінювання масштабу проблеми та визначення технічних рішень

Із самого початку важливо мати об’єктивну інформацію про масштаб проблеми. По можливості необхідно мати розрахункову вартість необхідних інвестицій. Крім іншого, наявність такої інформації однозначно допомагає при спілкуванні з громадою. Адже одним із перших запитань, яке задають мешканці, буде «Скільки це коштує?».

Існує кілька способів оцінювання проблеми. По-перше, можна знайти, як вирішувалися подібні питання в інших громадах, і спробувати оцінити вартість інвестицій у вашому випадку. По-друге, якщо технічні рішення очевидні й не містять, на перший погляд, багато прихованих робіт, то можна звернутися до фахівців і замовити попередній розрахунок вартості будівельних робіт. Такі розрахунки здійснюють із використанням спеціальних програмних комплексів (наприклад, АВК). 

Техніко-економічне обґрунтування 

Якщо обсяг робіт є істотним і потребує врахування багатьох чинників, то попереднє оцінювання доцільно здійснити у форматі техніко-економічного обґрунтування. 

Мета ТЕО – вибір найбільш раціонального, прогресивного й ефективного об’єкта. Серед завдань, які ставлять до ТЕО, такі: 

  • вибір перспективного за вимогами науковотехнічного прогресу рішення; 

  • досягнення мінімальної вартості варіанта будівництва; 

  • урахування соціальних вимог (наприклад, обсяг споживання води); 

  • забезпечення надійності при експлуатації об’єкта; 

  • мінімізація майбутніх витрат на утримання та експлуатацію.

У ТЕО на стадії передпроектного оцінювання вартість будівництва здійснюють, виходячи з укрупнених розрахунків. 

На цьому етапі ТЕО може дати у першому наближенні технічні й фінансові дані для подальшого прийняття рішення. Врешті, ТЕО має містити опис варіанта проекту, який заслуговує уваги. 

Із прикладами технічних рішень для сільського питного водопостачання, а також із рекомендаціями щодо їх вибору можна ознайомитися у Частині І Посібника. При плануванні системи водопостачання однозначно рекомендовано проектувати її так, аби вона максимально охоплювала територію усього населеного пункту. У практиці були випадки, коли, зважаючи на бажання лише частини населення, систему було заплановано на охоплення лише частини населеного пункту. При цьому гідравлічні розрахунки було здійснено, виходячи із потреби у воді відповідно лише цієї частини села. У майбутньому ж, навіть за наявності бажання й іншої частини села, розширити систему без істотної реконструкції вже неможливо. 

Цей великою мірою соціальний аспект необхідно враховувати. 

Тобто планування і проектування системи на усе село – це ідеальне рішення. Проте, беручи до уваги конкретні умови (наприклад, складнощі з залученням певної частини (частин) населення до проекту), можна проектувати систему із виділенням кількох черг (пускових комплексів). Власне, і будувати можна поетапно. Так само можна проектувати на території одного села кілька зон тиску – незалежних одна від одної систем водопостачання, під’єднаних до різних свердловин.


Чи варто виготовляти проектно-кошторисну документацію на етапі планування? Однозначної відповіді немає. Якщо фінансові можливості дозволяють це зробити одразу – можна і не зволікати. При цьому до виготовлення ПКД радимо здійснити етап попередньої оцінки (ТЕО), аби уникнути зайвих витрат на проектування неефективних та/або занадто дорогих рішень. Якщо ж із залученням коштів на виготовлення ПКД існують труднощі й для цього передбачено залучити кошти громади (є багато і таких випадків), то можна на цьому етапі обмежитися здійсненням ТЕО або в інший спосіб, як описано вище. Детальніше про виготовлення ПКД – у Розділі ІІ.1.7

← Назад    Далі →