ІІ.1.2. Ідентифікація проблеми

Існує вираз, що визначення проблеми – це вже 50 відсотків її вирішення. Необхідність спільного розуміння проблеми стає одним із головних факторів (а відповідно і чинником подолання перешкод) у виконанні проекту. Нерідко погляди сільської ради та громадян на одну і ту саму проблему не збігаються.


Приклад Сільській раді дісталася «у спадок» система водопостачання, що раніше належала місцевому підприємству. Підприємство забезпечувало водою власні потреби і також подавало воду населенню. Виробничі потреби потребували використання потужного енергоємного насосного обладнання, та й труби в системі прокладалися набагато більшого діаметру, аніж це було б потрібно лише для потреб населення. Енергозатрати на подачу води високі, до того ж утримання мережі коштує недешево (труби великого діаметру відповідно дорожче ремонтувати). При цьому встановити економічно обґрунтований тариф неможливо, адже тоді населення просто не зможе його платити. Проте й можливості сільської ради постійно субсидувати надавача послуг також обмежені. Рано чи пізно постане питання заміни насосного обладнання на енергоефективне, а також необхідності реконструкції мережі. Але чи відчує цю проблему громада? Адже громадяни отримують воду, сплачують за неї і можуть не розуміти суті проблеми. Якщо сільська рада здатна самотужки профінансувати модернізацію системи, то проблеми начебто немає. А якщо потрібна участь населення? Як залучити населення до виконання проекту? Як правильно сформулювати повідомлення про проблему, аби отримати згоду громади на її вирішення?


Хоча можливий варіант, коли існують розбіжності у розумінні проблеми і всередині громади. В одному і тому самому селі, наприклад, із змінним рельєфом місцевості, в одних криницях води може бути достатньо, а в інших – рівень води зменшуватися. Відповідно, для одних домогосподарств ця ситуація буде скоріше проблемною, для інших же – ні. 

Аспекти проблеми можуть бути й іншими. У практиці був випадок, коли сільська рада змогла довести до певної частини населення проблему поганої якості криничної води тільки після проведення її дослідження та представлення результатів на загальних зборах. Адже до того часу погану якість води за її органолептичними якостями люди ніяк не відчували. 

Втім, рівень сприйняття населенням проблем водопостачання не завжди автоматично трансформується в їхню готовність безпосередньо долучатися до змін. «Споживацькі» настрої, очікування вирішення проблеми кимось зі сторони: за нашими спостереженнями подібні установки усе-таки трапляються на селі нерідко. І тут сільській владі важливо взяти на себе роль лідера, відверто і цілеспрямовано доносячи до громади проблему, пов’язану з водою. Метою є досягнення спільного розуміння проблеми і формування на цій основі готовності до змін, враховуючи інтереси, потреби та можливості кожної людини. 

Інформація, наведена далі, у розділі ІІ.1.3 може бути корисною з позиції права людини на воду, а також урахування інтересів тієї частини населення, чий рівень доходів не дозволяє повною мірою фінансово долучитися до покращення водопостачання.        

← Назад    Далі →